БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ

 БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

(ДЛЯ 6 КЛАСУ)

Мета: Ознайомити здобувачів освіти і з видами довідкової літератури, з ї ї значенням у житті людини; навчити користуватися довідниками, енциклопедіями та словниками.

Хід уроку.

Мудрим ніхто не вродився, а навчився. 

Книга — найбільше багатство. 

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. 

Глибина у морі, мудрість — у книзі. 

 Ми з вами хоча б раз у житті зустрічалися із ситуацією, коли якесь почуте чи прочитане слово було не нам не зрозуміле. Ми, звісно, питали значення цього слова у батьків, вчителів, друзів. Але набагато цікавіше і корисніше було знайти потрібну інформацію самим. А отримати цю інформацію можна, звернувшись за допомогою до довідкової літератури.  

Довідкові видання –  це  видання,  які допомагають нам про щось довідатися, уточнити якесь поняття, перекласти слова з однієї мови на іншу.

Які ж існують довідкові видання? Вдповідь на це запитання ви отримаєте. відгадавши загадки.

Помічник, не витівник,

Мудрий вчитель твій... (словник)

Не день, не два, не рік

Нам служить чесно... (довідник)

Сила дужа в тім моя,

Що я  - ... (енциклопедія)

 Отже, до довідкової літератури відносят: словники, довідники, енциклопедії.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 

(М. Рильський) 

 Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв. 

  У нашій країні словники з'явилися ще в часи Київської Русі, в ХІІІ ст. Спочатку відомості в нім розміщувалися без будь-якої послідовності, а вже з XVIст. слова стали розташовувати за алфавітом.

Якщо ми хочемо бути грамотними, то насамперед повинні постійно звертатися до словників. Вони потрібні всім - від наймолодших школярів до людей солідного віку. Це знаряддя, за допомогою якого ми вивчаємо та вдосконалюємо свою мову. Словники - універсальні інформаційні джерела для розуміння того чи іншого явища та найпевніша консультація щодо мовних норм. Словники бувають різні: перекладні, діалектні, граматичні, словники сполучуваності, ідеографічні, семантичні й асоціативні, історичні, лінгвокраїнознавчі, культурологічні, морфемні й словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні, словники антонімів, лінгвістичних термінів, іноземних слів, словники назв жителів, географічних назв, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальних і професійних діалектів, мови письменників і окремих творів, довідники труднощів мови, словники термінологічні, тлумачні, топонімічні, етимологічні, фразеологічні, частотні.

1. Тлумачні словники, в яких дається пояснення значень слів з точки зору їх вживання в сучасній мові.

2. Перекладні словники , в яких подається переклад слів з однієї мови на іншу. Бувають двомовними, чотиримовними та ін.

3. Термінологічні , в яких пояснюються терміни з тієї чи іншої галузі науки. Вони бувають одномовні, двомовні, перекладні.

4. Етимологічні словники, в яких пояснюється походження, розвиток і первинне значення слова.

5. Орфографічний словник подає правильний правопис, правильний наголос і правильні граматичні форми вміщених у ньому слів.

6. Орфоепічні словники дають одночасно і властиву слову правильну вимову, і наголос.

7. Словники іншомовних слів , які пояснюють слова і терміни, засвоєні з інших мов.

8. Історичні словники , в яких подаються і пояснюються слова, що вживалися раніше.

9. Діалектологічні словники , в яких дається лексика, вживана в певній місцевості, на певній території.

10. Фразеологічні словники , в яких дається пояснення значень фразеологічних зворотів або подається їх переклад з однієї мови на іншу.

11. Синонімічні словники , в яких подаються синонімічні ряди, або гнізда, повнозначних слів даної мови.

12. Частотні словники , в яких фіксується частота вживання слів і словоформ на підставі обстеження текстів або записаних уривків усного мовлення.

13. Словники власних імен , в яких фіксуються вживані в даній мові власні імена.

14. Обернені або зворотні словники , в яких слова розміщуються за алфавітом у зворотному порядку літер: не з початку слова, а з кінця.

15. Топонімічні словники , в яких описуються назви географічних об’єктів.

+16. Словники мови окремих письменників , в яких подаються й пояснюються всі вживані в творах того чи іншого письменника слова.

ЗАВДАННЯ.

1 команда: в тематичному словнику відшукати інформацію про такі слова: книжка, словник, довідник.

2 команда: в тлумачному словнику відшукати значення таких слів: енциклопедія, бібліотека, абонемент.

Довідник - упорядкований предметний матеріал, книга, що містить узагальнені, стислі впорядковані відомості з певних галузей науки, професій, тощо;

У довідниках слова зібрані за окремими темами.

Розрізняють:

• енциклопедичні довідники;
• тематичні (найкові та побутові довідники).

Енциклопедія - однотомне або багатотомне видання, яке містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або з усіх галузей знання і практичної діяльності викладені у вигляді коротких статей, розміщених в алфавітному або систематичному порядку.

Слово "енциклопедія" грецького походження, означає "навчання по всьомк колу знань".

Розрізняють:

• універсальні енциклопедії - знання з усіх галузей знань та практичної діяльності.
• Національні енциклопедії - універсальні науково-довідникові видання.
• галузеві енциклопедії - містять знання з окремих галузей.
• регіональні енциклопедії - енциклопедії окремого регіону, міста. 

  

Використані джерела:

https://vivchaj-ridnu-movu6.webnode.com.ua/ne-bijtes-zaglyadati-u-slovnik/

https://pidru4niki.com/1317070247601/dokumentoznavstvo/slovniki_dzherelo_informatsiyi_rol_slovnikiv_pidvischenni_movnoyi_kulturi

https://studfile.net/preview/1583190/page:2/

file:///C:/Users/admin/Downloads/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0.pdf

150 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

1871, 25 лютого в Новограді-Волинському в родині дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади» Петра Косача та Ольги Драгоманової-Косач (письменниці Олени Пчілки) народилася відома поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка Лариса Косач, що увійшла в історію української і європейської літератури під іменем Леся Українка.

ЦЕ ДИВО - КНИГА!

(ДЛЯ 3 КЛАСУ)

Мета: Дати відомості про історію  виникнення  книги та розвиток книгодрукування, розкрити значення книги, її роль у людському житті. Виховувати повагу до історії народів, їх внеску в розвиток створення книги вцілому. Розповісти про сучасні формати та форми книг.

Хід уроку:

Бібліотекар: Добрий день, діти, сьогодні ми з вами поговоримо про книги. Довідаємося про історію виникнення книги, якими вони взагалі бувають, про першодрукаря, та про книгодрукування в Україні.

Ведучий 1:

І знову нас у мандри запрошують книги,

В далекі часи, в дивовижні країни.

Відкриються нам таємниці великі,

Знайдемо ми справді безцінні перлини.

 

Бібліотекар: 2 квітня відзначається Міжнародний день дитячої книги. Відзначається це свято в День народження видатного датського казкаря Г.Х. Андерсена.  Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам батьки. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. За допомогою книги ми можемо зазирнути у майбутнє, дізнатися, що відбувалося у минулому. Люди склали багато прислів’їв та приказок про книги.

Книгу читати – все знати;

Книга для розуму – щотеплийдощ для зерна;

В домі без книги, як безвікон, темно;

Знання – сонце, книга - вікно.

Отож, давайте переглянемо невеличкий фільм про створення книг…

 

Бібліотекар: Ви добре знаєте, який вигляд має сучасна книга: яскрава обкладинка, приємні на дотик сторінки, красиві ілюстрації. Розмір – різноманітний. Від невеликого кишенькового словника до великого енциклопедичного словника.

     Упродовж життя ми неодноразово звертаємось до книги. Але такою, як зараз, книга була не завжди. У минулому в неї було багато прообразів. У стародавні часи на землі не було книжок, бо люди не вміли їх робити. А потреба записувати, передавати іншим свої знання, відомості- виникли давно.
      Першою книгою-були наскельні зображення. Їх робили не лише заради краси – зображення тварин і птахів стали повноцінними учасниками магічних обрядів, які мали забезпечити успіх на полюванні. Не всі малюнки створювалися для магічних цілей. За допомогою первісних "коміксів" люди фіксували історію роду, а зображеннями тварини - покровителя відзначали межі своїх мисливських угідь. Такі "застереження" для чужинців і були першими посланнями. Пам’ятки стародавнього письма збереглися і до сьогодні. Наприклад, Олександрійський обеліск – цій кам’яній книзі близько 9 тисяч років.

     Але такі книги були не зручними їх не можливо переносити, тому у Єгипті почали використовувати дуже цікавий матеріал, який виготовляли з очерету, що ріс уздовж річки Ніл , а називався він папірусом. Перевага його в тому, що він мав здатність довго зберігати написи. Фарби для письма застосовувалися переважно мінерального та тваринного походження. А от недоліком - те, що його не можна було зігнути, як ми згинаємо аркуш паперу. Тому його згортали трубкою. Виходив сувій. Та папірус дуже крихкий матеріал, до того ж книга не завжди вміщалася на одному сувої, тоді їх по кілька складали в короб і заможний читач разом із рабом вирушали до бібліотеки. Величезна на ті часи бібліотека з таких сувоїв була зібрана в Олександрії, та налічувала майже мільйон книг. Водному з британських музеїв зберігається книга-сувій, довжина якої 40,5 м, висота сторінки – 43 см.

      За 700 - 600 років до Різдва Христового книги писалися на глині. Плиточка із глини була трохи більша за аркуш зошита, завтовшки в палець. Писали ці книги гострою тригранною паличкою. Таке письмо називалося клинописом. Потім таку плитку відправляли в піч, де вона ставала твердою і напис зберігався. Зібрані плитки зв’язували шнурами, кожна "книга" складалася з кількох десятків або сотень таких табличок. Зберігалися вони у великих скринях.

Бібліотекар: Давні греки і римляни писали не на глині, а на покритих воском дерев’яних табличках. Букви продряпували в шарі воску загостреною паличкою, яка називалась «стилос», або «стиль». На другому кінці стиля була лопаточка, якою можна знову розрівняти віск, якщо виникла потреба внести в записи якісь зміни. У Давньому Римі на центральній площі створили "воскову газету". На великій навощеній дошці записували новини міста, а коли з’являлись чергові новини, старий запис затирався, а новий наносився.

     Із часом книги з папірусу та воску стали витіснятися книгами зі шкіри, їх ще називали - пергаментні книги. Матеріал для письма виготовлявся з овечих та козячих шкір. Він виявився значно кращим за папірус - міцніший, його можна було згинати, різати, зшивати в зошити. Тобто книга набула вже звичного для нас вигляду. Зверху й знизу листочки книги захищали дошками - це стало схоже на обкладинку, обтягували їх тканиною чи шкірою, прикрашали дорогоцінним камінням та сріблом. Часто ці книги мали замки, а найцінніші з них приковувалися до стовпів цепами, щоб ніхто не міг їх украсти.  Ці книжки коштували дуже дорого.

      Народи, які населяли північ нашої країни, писали на бересті – верхньому шарі березової кори. Такі книжки називали «берестяними грамотами». Виникли вони в Київській Русі в ХІ ст. і використовувалися протягом 400 років. Літери наносилися на бересту гострим залізним або кістяним стержнем. Як же виготовлялися берестяні книжки? Для їх виготовлення брали бересту, кип’ятили її, здирали кору, а потім обрізали по краях, надаючи прямокутної форми. Пройшовши такий шлях береста ставала еластичною, м’якою, придатною для письма.

Бібліотекар: І ось допитливий розум людини винайшов папір. Це було велике відкриття. Паперові фабрики, або як їх тоді називали, "паперові млини", з’явились у Франції, Німеччині, Італії в ХІІІ ст. У Європі друкарство почало поширюватися в середині XVст. , коли у місті Майнус у Німеччині було надруковано так звану 42-рядкову Біблію, Іоанном Гутенбергом.  На Русь папір привезли купці. Але люди спочатку не дуже довіряли паперу, тому на ньому записували тільки те, що не потрібно було довго зберігати. Спочатку книги писали вручну, саме писали (такі книги отримали назву рукописні). На Русі перші книги писали монахи в монастирях та соборах. Потім почали відокремлюватися групи ремісників, які займалися книжною справою. Одна книга виготовлялася  5 - 7 років.

Найдавніші витвори  письменності були створені в епоху правління київського князя Ярослава Мудрого (978-1054) і його синів Ізяслава і Святослава. Серед них "Повість полум’яних літ"- пам’ятник світової історичної літератури.

     Особлива роль у становленні друкарської справи належить першодрукареві Івану Федорову.  Перша видана книга Федорова, мала назву  "Апостол".

     Книжка змінювалася із часом - друкована різними шрифтами, із чудовими ілюстраціями, нарешті стала такою, якою ми її знаємо сьогодні. Загалом людиною була створена велика кількість найнезвичайніших книг: є книги з текстами, вишиті по шовку різнокольоровими нитками без жодного вузлика, є з золота, з срібла, навіть металеві .

     Але хто ж все – таки, перший винайшов папір? Так то, не людина, а комахи. Папір винайшли оси. Вони відщеплюють тонюсінькі волокнинки дерева, з’єднують їх клейкою речовиною і пресують. Пресують доти, поки не одержать тоненькі паперові пластинки. Ці пластинки необхідні для утеплення їхніх гнізд. Подібним способом виготовляють і щільний картон. Його якість така, що можна було б використовувати на обкладинки книжок. Люди помітили та застосували цей спосіб виготовлення паперу.

Бібліотекар: В наш час з’являються все нові і нові формати книг, не тільки у паперовому вигляді, а ще й в електронному. Умовно сучасні книги поділяються на дві групи: багатотиражні та «самвидав» або книги ручної роботи.

До першої групи належать- фліпбук і фанбук.  До другої відносять книги ручної роботи, називають: артбук, тревелбук, джанкбук, кукбук, дрімбук, альтербук, скетчбук,софтбук та ін.

Фліпбук- невеличка книга з картинками, під час перегортання яких створюється ілюзія руху, нагадує формат електронних носіїв.Її легко утримувати однією рукою; друкується така книга на найтоншому рисовому папері.

Фанбук-це серія авторських електронних книг. Це пристрій у вигляді планшета, в якому міститься багато функцій та може вміщати багато книг.

А тепер я пропоную переглянути книги у форматі «самвидав»…

Бібліотекар: А зараз, діти, давайте з вами трохи пограємо…Я вам буду задавати питання, а ви підіймайте руку та відповідайте. Найактивніший учасник отримає цікавий приз.

1.  Що допомагає читачу швидко знайти в книзі потрібне оповідання? (Зміст)

2.Назви професії людей, які працюють над створенням книги. (Письменники, редактори, художники, друкарі)

3.    З чиїм ім’ям вперше пов’язане книгодрукування в Україні? (Іван Федоров)

4.Як називаються книги, за якими учні вивчають навчальні предмети? (Підручник)

5.Якими книгами користуються дуже часто, але не читають їх від початку до кінця? (Словники, довідники, енциклопедії)

6. Заклад, у якому зберігаються та видаються для тимчасового користування книги. (Бібліотека)

7. Як називається картка, у яку записуються дані читача і ведеться облік взятих ним книг у бібліотеці? ( Формуляр)

8. Куди приносить письменник рукопис? (У видавництво )

9. Подвійний аркуш паперу, який з’єднує книжку з обкладинкою і служить для оформлення книжки (Форзац)

10. Як називається паперова обкладинка, яка накладається поверх палітурки книги? (Суперобкладинка)

11. Як називається переписана від руки книга? (Рукопис)

12. Куди приносить рукопис письменник? (У видавництво)

13. Хто ілюструє книги? (Художник)

14. 3 чого починається книга? (З обложки)

15. В школі ви учні, а хто ви в бібліотеці? (Читачі)

Бібліотекар:  Ось і закінчилась наша невеличка подорож. Я сподіваюсь, що тепер ми будемо з вами частіше зустрічатись і ви станете у ліцеї найкращими читачами. Любіть книгу! Шануйте її! А я завжди рада вітати вас у нашій ліцейській бібліотеці. До нових зустрічей.

 Ганс Крістіан Андерсен - життя та творчість

(ДЛЯ 4 КЛАСУ)

Мета: розширити знання учнів казок Г.К. Андерсена, ознайомити учнів з біографією казкаря та цікавими фактами із життя, навчити аналізувати прочитане, розвивати навички колективного мислення, виховувати інтерес до читання.

Обладнання: відео презентації, завдання для команд.

 Хід заходу

Бібліотекар. Добрий день, дорогі діти! Сьогоднішня наша літературна подорож присвячена великому казкареві – Гансу Крістіану Андерсену.

Є на світі країна, яку ми всі добре знаємо й починаємо її любити ще з раннього дитинства. Це Данія. Вона нам добре відома своїми казковими пам’ятниками та скульптурами, а ще тим, що в цій країні жив та писав свої чудові казки та історії Г. К. Андерсен. 

Я впевнена, що читання казок Г.К. Андерсена дало вам багато яскравих та незабутніх емоцій. Ми ніби мандрували разом з Дюймовочкою, проходили нелегкий шлях разом із Гердою в пошуках Кая. Жаліли та засмучувались за долю гидкого каченяти, а згодом з гордістю читали про красеня лебедя. Переживали біль та страждання Ельзи у спасінні своїх братів.У казках Г.К. Андерсена «живуть» доброта, справедливість та любов.

У столиці Данії, м. Копенгагені, в Королівському саду стоїть пам’ятник казкареві. Вхід у Копенгагенський порт охороняє скульптура Русалоньки. У м. Оденсе є сад Г.К. Андерсена, де стоїть пам’ятник казкарю й скульптура «Дикі лебеді». У 1958 року була заснована Золота медаль ім. Андерсена. Один раз на два роки вона вручається кращому дитячому письменнику та художнику – ілюстратору дитячих книг. День народження Андерсена оголошено Міжнародним днем дитячої книги.

Бібліотекар. Оголошую I тур. Він має назву « Літературний». Команда відповідає на поставлені їй запитання. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

Питання для команди « ……»:

1.     Як Дюймовочка потрапила в країну ельфів?

2.     Які квіти доглядали Герда і Кай?

3.     Що повинна була зробити Еліза для того, щоб врятувати своїх братів – лебедів?

4.     Скільки дочок мав морський цар у казці « Русалонька»?

5. Які парасольки носить із собою Олє – Лукойє, коли приходить у гості вночі до дітей?

Питання для команди «…….»:

1.     Як загинув стійкий олов’яний солдатик?

2.     Що було колискою Дюймовочки?

3.     Кого маленька розбійниця дала в допомогу Герді?

4.     Який викуп взяла відьма у Русалоньки за людський вигляд?

5.     Від чого відтануло серце Кая?

Бібліотекар. Оголошую II тур, він має назву « Упізнай казку». До вашої уваги пропонується набір слів,  а ви здогадайтесь з назвою якої казки їх можна пов’язати. За кожну правильну відповідь – 2 бали.

Питання для команди «…….»:

1.     Серце, сніг, троянди, ворона, дружба, холод, санчата, розбійники.

2.      Жаба, кропива, мачуха, король, річка.

3.     Нора, миша, кріт, ластівка, ельфи, горіхова шкарлупа.

Питання для команди «…….»:

1.     Море, замок, кораблі, шторм, принц, ноги, відьма, голос.

2.     Яйце, качка, пташиний двір, лебеді.

3.     Струмок, кораблик, табакерка, танцівниця.

Бібліотекар. Оголошую III тур. Він має назву «Я знаю назву». Командам будуть зачитуватися уривки з казок, а ви повинні будете впізнати казку. Правильна відповідь – з бали.

1.     « Боже мій, на кого вона була схожа! Вода стікала з її волосся та плаття прямо в носки черевиків і витікала з п’яток, а вона все-таки запевняла, що вона справжня принцеса!»

2.     « Жінка була така прекрасна та ніжна, але з криги, зі сліпучої, іскристої криги. І все-таки жива… Очі блищали, як дві ясні зірки, але не було в них ні спокою, ні тепла.»

3.     « Вона понеслась у стрімкому танці. Усі біли в захваті. ЇЇ ніжки різало, наче найгострішими ножами, та вона не відчувала болю – її серцю було ще больніше».

4.     « У самій чашечці квітки сиділа маленька людина, біленька і прозора, ніби кришталева. На голові в неї сяяла корона, за плечима розвивалася блискучі крильця.»

5.     « Від холоду він зовсім посинів, майже побілів, але не помічав цього. Він був не чутливий до холоду, бо його серце було крижаним.»

6.     « Зажурена, вийшла вона з палацу, і цілий день брела полями та болотами, поки дісталась до великого лісу. Вона не знала куди йде, але так сумувала за своїми братами! Вона була певна, що вони також блукають по світу, і вирішила їх розшукати.

7.     « Якось увечері, коли сонце так красиво заходило, вийшла з кущів зграя чудових великих птахів. Воно ніколи не бачило таких птахів! Сліпучо – білі, з довгими шиями – це були лебеді.

Бібліотекар. Оголошую IV тур – фінальний тур, який має назву « Помилки знайдемо, хоч як їх не ховай!». До вашої уваги пропонуються уривки з казок, в яких ви повинні відшукати помилки. Максимальна кількість балів – 5.

Уривок для команди «…….»:

Бібліотекар. Текст казки «Русалонька».

« На самому дні моря в батька – царя жили п’ять принцес – русалок. Найгарніша з них була наймолодша. З дитинства любили вони плавати на поверхні води, коло берега й спостерігали за людьми. В одну з бур русалонька врятувала юного принца та покохала його. Морській відьмі Русалонька віддає за її чаклунство своє чудове волосся. Русалонька, зрозуміла, що принц одружується з іншою і повернулася назад у море».

 

 

Уривок для команди «…….»:

Бібліотекар. Текст із казки «Снігова Королева». В одному невеликому селі жили хлопчик  та дівчинка: Кай і Герда. Вони часто сиділи на балконі, де росли чудові троянди. Одного разу Кая, який катався на ковзанах, викрала Снігова Королева. Герда любила Кая, тому вирішила його знайти і врятувати. У цьому дівчинці допомогли ворони, принц із принцесою, які дали Герді теплий одяг та рукавички, маленька розбійниця та Олень. Снігова Королева зачарувала серце Кая й перетворила його на грудку снігу. Але гарячі сльози  Герди та її любов урятували хлопчика».